Севастопольский индустриально-педагогический колледж
Севастопольський індустріально-педагогічний коледж – один з найстаріших навчальних закладів Севастополя.
✓ Срок изготовления и доставки 1-3 дня;
✓ Бесплатная доставка по адресу;
✓ Оплата только после полной проверки документа лично Вами;
✓ Только оригинальные бланки;
Квалификации дипломов: Бакалавр, Магистр, Специалист, Диплом в Севастополе
___________________________________
Севастопольський індустріально-педагогічний коледж був заснований учасником Кримської кампанії генерал-лейтенантом Петром Кононович Меньковим. 9 жовтня 1887 в Севастополі було відкрито притулок інвалідів та початкова школа для дітей інвалідів, учасників Кримської кампанії. Засновані вони були на капітал, заповіданий Меньковим – 15 000 золотих рублів. Причому, до 1885 року капітал зріс за рахунок банківських відсотків, і всього сума (разом із засобами комітету по влаштуванню Севастопольського військового музею) склала 36 000 рублів.
На ті часи капітал був досить значний, так що досить скоро притулок і школа були побудовані. У 1888 році найвищим зволенням їм було дано ім’я Меньківських. Ділянка під будівництво севастопольським управлінням було виділено безкоштовно. І не десь на околиці, а в самому центрі міста. Три двоповерхових будівлі розташувалися на південному схилі Центрального міського пагорба, на вулиці Чесменской (нині вулиця Радянська), на тому самому місці, де під час оборони міста знаходилася знаменита Дівоча батарея.
В одному з будинків перебував адміністративно-господарський корпус, кухня і їдальня, в іншому – навчальний: п’ять класних кімнат, бібліотека, учительська, кабінет інструктора училища. Паралельно розташовувався навчально-виробничий корпус, де були майстерні – механічна, модельна, гальванічна, слюсарна, столярна і кузня. Будинки ці, до речі, збереглися і понині, зазнавши лише внутрішні зміни.
В Меньківську початкову школу приймалися діти севастопольських інвалідів, ветеранів Кримської війни всіх станів і віросповідань у віці 9-12 років. Чотири роки їх вчили тут грамоті і арифметиці, закону Божого і співу, малюванню і гімнастики, слюсарній, токарній, столярній і ковальській справі. Учні проводили в стінах школи цілий день: до 12:00 заняття проходили в класах, а після – в майстернях. Протягом дня хлопців годували безкоштовними сніданками. Адже більшість учнів належало до найбіднішому класу, взяти сніданок з дому могли не багато. Всі навчальні посібники (папір і пера, грифельні дошки, олівці, книги), а також інструменти і матеріал для ремісничих робіт також видавалися безкоштовно.
Згодом був створений ще й клас для дівчаток – в основному, це були сестри меньковцев і учениці з інших шкіл, їх навчали соломоплетінню. Для цього були спеціально виписані вчителя з м. Кам’янки, які й навчали дівчаток цьому ремеслу. Предмети з соломи були тоді у великій моді. Створені руками юних майстрів столи, стільці, табурети, різні потрібні в господарстві дрібниці і вироби з соломи – бювари для паперу, скриньки і кошики – недорого продавалися на благодійних базарах жителям міста.
Виручені гроші йшли на різні шкільні потреби і заохочення випускників. До речі, випускники, які успішно закінчили школу, крім грошової винагороди отримували ще й пільгове свідоцтво за відбування військової повинності.
При школі існував і притулок, там містилися чотири інваліда Кримської війни з нижніх чинів. Вони щомісяця отримували грошове забезпечення, але простими утриманцями не були – виконували в школі обов’язки сторожів, прибирали класні кімнати та майстерні.
У Меньківській школи була своя піклувальна рада. Почесним попечителем в 90-ті р.р. XIX в. був контр-адмірал Іван Матвійович Манто, учасник I-ої оборони Севастополя. Багато уваги приділяв школі генерал-лейтенант Михайло Іванович Пивоваров, теж учасник Кримської кампанії, що був у 1891-1902 роках комендантом Севастопольської фортеці і головою будівельної комісії з відновлення пам’яток Севастопольської оборони. 1липня 1903 школа імені генерала Менькова була перетворена в ремісничу школу. Надалі Меньківській школа не раз змінювала ім’я: називалася ФЗУ, носила ім’я Раднаркому Криму, перейменовувалася в СГТУ, але своє призначення – давати учням з юних років корисну, потрібну в житті професію – зберегла. У 20-і роки тут було створено професійно-технічне училище, якому в 1961 році присвоїли ім’я Юрія Гагаріна.
У 90-і роки училище перетворили на філію Київського індустріально-педагогічного коледжу. Сьогодні – це Севастопольський індустріально-педагогічний коледж.